Каучук — Вікіпедія

синтетичний каучук

Каучук

Збір натурального (природного) латексу (підсочка )

Каучук  — еластичний матеріал, який отримують при коагуляції латексу каучуконосних рослин, головним чином бразильської гевеї. що росте в тропічних країнах. Основний компонент — поліізопрен  — вуглеводневе полімерне хімічне з'єднання, що має загальну формулу (C₅ H₈ )_n .

Зараз дерево культивується в південно-східній Азії. Малайзії. Індонезії. Шрі-Ланці.

Камбоджі. Таїланді. Сараваці і Брунеї. На території України кліматичні зони, придатні для виростання каучуконосних рослин, відсутні.

Натуральний каучук та латекс натурального каучуку Україною купується за кордоном. [1] Як саме в дереві синтезується вуглеводень (поліізопрен) каучуку, невідомо. [2] З вулканізованих каучуків одержують міцну й еластичну гуму. Застосовується у виробництві шин. амортизаторів. виробів санітарії і гігієни та ін.

Зміст

Видобуток природного каучуку і виробництво [ ред. • ред. код ]

Дерево можна використовувати через 7 років. На ньому роблять зарубки і сік збирають в спеціальні посудини. Щоб видобути каучук із каучуконосних дерев, робітник робить на корі дерева вузький спіралеподібний надріз. Білий сік (латекс) повільно стікає в склянку, закріплену під надрізом. За кілька годин після надрізання збирається приблизно 150 грам соку (надрізи можна робити через кожні 2 дні).

Сік густіє й застигає, перетворюючись на грудочки, а потім висихає. Це і є сирий натуральний каучук, який буває двох видів:

1. дикий каучук, добутий з дерев, кущів і лози, які ростуть в натуральних природних умовах;



2. плантаційний каучук.

Протягом XIX століття вся маса сирого каучуку промислового значення являла собою дикий каучук бразильської гевеї, що добувався в лісах Латинської Америки. з дерев і лози в екваторіальній Африці, на Малаккськім півострові. і Зондських островах. [3]

Він твердіє на холоді й розм'якшується на сонці. При нагріванні вище 180 °C у відсутності повітря — розкладається і виділяє ізопрен. [3] Натуральний каучук бразильської гевеї має структуру, яка складається на 97,8% із 1,4-цис-поліізопрену. [3]

Загальне виробництво натурального каучуку становить близько 9 млн т і досягає 40% у загальному виробництві й споживанні разом синтетичного і природного каучуків. [4]

Полімеризацію ізопрену можна схематично зобразити таким рівнянням:

Молекули природного каучуку теж мають лінійну структуру і також звивисті. Молекулярна маса природного каучуку досягає 170 000 в. о. а число елементарних ланок в молекулі — до 2500.

Продукт вулканізації композицій на основі каучуку називається гумою .

Вулканізація каучуку [ ред. • ред. код ]

Сирий каучук має низьку міцність і дуже липкий, особливо при нагріванні, а на морозі стає твердим і ламким. Тому для виготовлення різних виробів у сирому вигляді каучук непридатний. Свої цінні властивості каучук набуває при вулканізації, тобто при нагріванні з сіркою. Вулканізований каучук називають гумою .

При процесі вулканізації з каучуку, сірки і наповнювача (переважно сажі ) виготовляють суміш, якою наповнюють відповідні форми і під тиском нагрівають. При 130–160°С каучук взаємодіє з сіркою і його молекули зв'язуються між собою атомами сірки. Частково вони зв'язуються між собою і безпосередньо.

Зв'язок між ними здійснюється за рахунок вільних валентностей, які виникають при розриві подвійних зв'язків.

Вміст сірки у вулканізованому каучуку становить 1—3%. Вулканізований каучук значно більш еластичний і міцний, ніж сирий. Сирий каучук розчиняється в органічних розчинниках. зокрема в бензині (каучуковий клей), а вулканізований не розчиняється, а лише набухає.

Каучконосні рослини [ ред. • ред. код ]

Примітки [ ред. • ред. код ]

^ Международная конференция по каучуку и резине: Возниковский А. П. Дмитриева И. П. Клюбин В. П. и др.; М. — 1994. ^ Натуральный каучук: пер. с англ. под ред. А.Робертса. М.:Мир, 1990.Т.1.-82 с. ^ а б в Л. Д. Масленникова, С. В. Иванов, Н. В. Столярова, Ф. Г. Фабуляк Микроскопическая структура и определение статистических клубков макромолекул полиизопрена в натуральном латексе C. 124–127 / Вопросы химии и химической технологии Научно-технический журнал. — 2004, № 1.



ISSN:0321-4095 ^ В. П. Кухар Біоресурси — потенційна сировина для промислового органічного синтезу / Катализ и нефтехимия Сборник научных трудов.  — 2007, № 15.